М. Хоменко: про закон «Про передвищу освіту»

М. Хоменко: про закон «Про передвищу освіту»

Хочеться вірити. Скажу більше – бути впевненим. Декілька років тому, коли був прийнято Закон «Про вищу освіту», визначили головні напрями щодо школи і професійної освіти, проте забули про підготовку молодшого спеціаліста. Жодного слова в концептуальних програмах не згадувалось про цей важливий напрям підготовки, який охоплює близько 700 навчальних закладів і сотні тисяч студентів. І справа не тільки в цьому, головне – що випускники технікумів і коледжів дійсно були і залишаються затребуваними в різних галузях економіки, а також культурі, медицині, освіті. Крім того, біля 50% випускників продовжували навчання в університетах, при цьому більшість з них – на заочній формі навчання. Не можна не згадати також те, що будучи інтегрованими у вищу освіту, в навчальних закладах такого рівня створені нові навчальні плани, комплекси методичного забезпечення, кадровий потенціал, запроваджені і форми навчання, притаманні вищій освіті.
Спроба об’єднати підготовку молодшого спеціаліста та робітничих кадрів не отримала, м’яко кажучи, розуміння з боку педагогічних колективів технікумів і коледжів, особливо враховуючи, що протягом останніх 25 років цей рівень підготовки входив у вищу освіту.
За наступні два роки дискусій, суперечок, консультацій було прийнято соломонове рішення щодо підготовки окремого закону. Ще певний період було потрачено на узгодження та прийняття компромісних рішень щодо нього.
І, нарешті, Закон «Про фахову передвищу освіту» розглянуто та підтримано на засіданні Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти. Звичайно, що це тішить всі зацікавлені сторони. Що отримали разом з новим законом?
В першу чергу – підтверджено рівень підготовки, який засвідчується терміном «фахова передвища освіта», визначено статус фахового коледжу, нарешті, позбулися поняття «технікум». У той же час збережено за здобувачами освіти такого рівня термін «студент», а також, що дуже важливо, збережені інтеграційні зв’язки, що підтверджують ступеневість в
освіті з урахуванням знань і умінь, отриманих в навчальному закладі попереднього рівня, як результат – скорочений період навчання. Особливе значення має зміна терміну «молодший спеціаліст» на «професійний молодший бакалавр» – позиція, яка викликала найбільше дискусій. Збережено умови вступу у заклади вищої освіти випускників коледжів.
Розширені можливості 5 рівня Національної рамки кваліфікацій.
Що сьогодні турбує педагогічні колективи технікумів і коледжів? В першу чергу – затвердження нового закону. І як можна швидше, оскільки незабаром учням після 9 класу буде необхідно визначатися: або залишатися в школі, або вступати до коледжу чи професійного ліцею. Це дуже важливо, адже однією з причин зменшення за останні 4 роки контингенту студентів у технікумах і колежах від 30% до 50% є невпевненість у майбутньому молодшого спеціаліста.
Продовжує викликати тривогу проведення ЗНО студентів коледжів по завершенню вивчення загальноосвітнього циклу вже з двох дисциплін і те, що, маючи негативні результати, випускник не отримає диплом фахівця. Не зникло також занепокоєння щодо загрози передачі технікумів і коледжів на місцевий бюджет.
Проте надає впевненості те, що фахівці цього рівня підготовки залишаються найбільш потрібними в країні. Сьогодні підготовкою молодших спеціалістів займаються 614 технікумів і коледжів та 729 професійно-технічних закладів освіти із загальною кількістю студентів – близько 390 тис. осіб.


Напишіть відгук

Show Buttons
Hide Buttons