Відбулось засідання Комітету з питань науки і освіти 16.01.2019 Було розглянуто декілька питань.

Відбулось засідання Комітету з питань науки і освіти 16.01.2019 Було розглянуто декілька питань.

Комітет розглянув питання про стан та законодавче забезпечення підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях
При обговоренні було зосереджено увагу на наступних важливих питаннях:
Питання підготовки наукових кадрів є системним,  комплексним і має розглядатися в контексті реалізації засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, визначення місця та ролі науки, в суспільстві, її фінансового та матеріально-технічного забезпечення, соціального статусу наукового працівника та вченого у суспільстві.
Наука сьогодні є однією з найконкурентніших сфер діяльності та вагомим економічним ресурсом, що визначає  рівень інноваційного розвитку держави,  показником якого вважається наукоємність валового внутрішнього продукту та кількість дослідників на 1 млн. населення.
Наукоємність валового внутрішнього продукту  Європейського Союзу становить  близько 2% ВВП, наприклад, у Франції – 2,23 % ВВП, Угорщині – 1,38% ВВП. В Україні цей показник не перевищує 0,49% ВВП, а витрати в розрахунку на одного дослідника становлять 8,8 тис. дол. США, що у  19 разів менше ніж  у Франції  (172,3 тис. дол.) та у 7 разів менше ніж в Угорщині (62,5 тис. дол.).
Чисельність наукових працівників у світі постійно збільшується. За останні п’ять років  вона зросла на 20 %  і становить понад 8 млн. осіб.  Кількість дослідників на 1 млн. населення у ЄС  нині становить  3359 осіб.
В Україні загальна кількість дослідників за роки незалежності зменшилася майже у 5 разів, і якщо в 1991 році їх було понад 4 тис. осіб на 1 млн. населення, то сьогодні – 1254 особи,  що у  2,6 рази менше, ніж у ЄС. При цьому скорочення кадрового потенціалу науки в України триває,  посилюється його міграція, насамперед, молодих учених, за кордон.  Вітчизняна наука перетворюється в донора для нарощування наукового потенціалу інших країн.
За даними Державної служби статистики України, за останні 7 років майже на 30%  (на 10 тисяч осіб) зменшилась загальна кількість аспірантів,  більш ніж удвічі скоротився прийом до аспірантури  дослідних наукових установ.
За цей же період, загальна чисельність аспірантів наукових установ Національної академії наук України зменшилася на 51%,  державне замовлення на денну форму навчання  в НАН України зменшено на 42% (2010 р.- 530 осіб, 2018 р. – 308 осіб). З 2016 року прийом на заочну форму навчання в НАН України проводиться тільки за контрактом. Якщо у 2010 році підготовку наукових кадрів через аспірантуру здійснювали 136 наукових установ НАН України, то зараз тільки 98 наукових установ мають ліцензії на провадження діяльності у сфері вищої освіти за третім (освітньо-науковим) рівнем.
Очікуваним підсумком навчання в аспірантурі та докторантурі є захист дисертації. У 2017 році питома вага осіб, які захистили кандидатську дисертацію становила 24%, докторську – 28%.
Згідно з Законом України “Про вищу освіту” підготовка наукових кадрів здійснюється за державним замовленням та на підставі контракту, а згідно з Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” за рахунок базового фінансування, яке  відносно до ВВП продовжує зменшуватися.
Так, загальні видатки на науку у Державному бюджеті України на 2019 рік заплановано в обсязі  0,23 % ВВП, з них по загальному фонду – 0,17% ВВП. Ці показники є нижчими ніж були у 2018 році, які становили 0,29% ВВП  та 0, 19% ВВП відповідно.
 Гостро відчувається втрата престижу професії науковця. Низький рівень заробітних плат молодих вчених та стипендій аспірантів, відсутність соціальних гарантій призводять до відтоку талановитої молоді з вітчизняних наукових установ, особливо інженерного, біологічного та сільськогосподарського спрямування.
Для прикладу, середньомісячна заробітна плата працівників Національної академії педагогічних наук України  за загальним фондом у 2017 р. склала 6,1 тис. грн, а наукових працівників – 7,5 тис. грн., а середня заробітна плата старшого наукового співробітника, кандидата наук не перевищує 8 000 грн.
  При цьому середня заробітна плата у м. Києві у жовтні 2018 року становила 13,85 тис. грн.
Розмір стипендії аспіранта у 2018 році складає лише 4425 грн. на місяць, докторанта – 5424 грн.
Засади правового регулювання підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях встановлюються Законом України “Про вищу освіту”, який був прийнятий у 2014 році. Однак його реалізація  в частині, мотивації талановитої молоді до участі у науковій діяльності, створення сприятливих умов розвитку наукових досліджень,  забезпечення діяльності дослідницьких університетів та вітчизняних наукових шкіл, створення та активізації діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, як гаранта створення умов якісної підготовки наукових кадрів, розроблення стандартів вищої освіти для освітньо-наукових програм відповідно до Національної рамки кваліфікацій, залишається вкрай незадовільною.
Минуло чотири роки з часу прийняття Закону України “Про вищу освіту” але  Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти так і не розпочало своєї роботи.
За його відсутності, з прийняттям нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України виникли додаткові проблеми, які негативно позначилися на процесі підготовки наукових кадрів.
Зокрема, це стосується питань переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, механізмів збереження і розвитку наукових шкіл за відповідними спеціальностями та спеціалізаціями, необґрунтованих вимог до наукових публікації та кількості  наукових праць для  докторів філософії та докторів наук, акредитації спеціалізованих вчених рад та термінів їх повноважень, підтвердження рівня володіння іноземною мовою.
Доцільно запровадити виважені і ефективні вимоги до збереження та формування вітчизняних наукових шкіл, оцінки їх діяльності, заходів по підвищенню рівня міжнародного визнання та підтримки розвитку наукових шкіл у майбутньому.
На сьогодні не визначені вимоги до дисертаційних робіт та до спеціалізованих вчених рад, які матимуть право приймати їх до захисту. Відповідно до проекту “Тимчасового порядку присудження науково-освітнього ступеня доктор філософії” допуск до захисту після завершення освітньо-наукової програми робить неможливим отримання диплома доктора філософії в термін 4 роки. Для скорочення терміну доцільно розглядати дисертацію і проводити її експертизу та захист на 3-му – 4-му році навчання в аспірантурі. Обмежити термін виконання освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії протягом 2-х років підготовки в аспірантурі та передбачити надання аспіранту академічної довідки одночасно з завершенням освітньої програми.
Не визначеною є ситуація з акредитацією освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії. Закон передбачає акредитацію освітніх програм, однак нормативного забезпечення щодо акредитації програм підготовки докторів філософії немає.
Комітет з питань науки і освіти  вважає, що реформування вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях має сприяти відтворенню та зростанню  науково-технічного потенціалу країни і відбуватися у взаємодії з  врахуванням потреб економіки та ринку праці, забезпечувати розвиток основних напрямів науки і техніки, інноваційному розвитку індустрії, забезпеченню  національної безпеки і оборони держави.
Виходячи з вищезазначеного та необхідності  врахування фактору мотивації молоді займатися наукою, створювати для цього сприятливі умови, унеможливлювати появу штучних бар’єрів і спонукання молодих науковців до відтоку за межі України, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти більшістю голосів  прийняв наступне рішення:
Визнати стан реалізації Закону України “Про вищу освіту” в частині забезпечення підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях недостатнім.
Відзначити, що недостатній стан реалізації Закону України “Про вищу освіту” в частині забезпечення підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях порушує права, свободи людини, громадянина, науковця та  інтереси держави.
Рекомендувати Кабінету Міністрів України у найкоротші терміни забезпечити:
Роботу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та за його участю:
Врегулювати питання розбіжності переліку спеціальностей, визначених Переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015  № 266 та переліком чинних спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, та які відповідно до Закону “Про вищу освіту” мають вважатися спеціалізаціями;
Розробити та затвердити стандарти вищої освіти на третьому (навчально-науковому) рівні за усіма галузями знань, спеціальностями та спеціалізаціями. Першочергово розробити та затвердити стандарти вищої освіти, які забезпечать своєчасний захист дисертацій випускниками аспірантури, що вступили до аспірантури у 2016 році;
Затвердити порядок створення та організації діяльності спеціалізованих вчених рад відповідно до нових стандартів вищої освіти, визначених переліків спеціальностей та спеціалізацій;
Визначити порядок присудження наукового ступеня доктора філософії і доктора наук та присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого дослідника, для чого переглянути чинні нормативно-правові акти з цих питань та привести їх у відповідність до вимог Конституції України, законів та рішень судів;
Переглінути наказ Міністерства освіти і науки України від 17 жовтня 2012 року № 1112 “Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук”, а також пов’язаних з ним положень та низку інших актів МОН України, з метою приведення їх відповідність до Закону України “Про вищу освіту»;
Вжити термінових заходів щодо реалізації частини другої статті 36 “Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо встановлення ставок науковим працівникам державних наукових установ, виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості, у відповідності до абзацу другого частини першої Прикінцевих та перехідних положень цього Закону та підвищити розміри стипендій здобувачам наукових ступенів.
Опрацювати і запровадити механізми фінансування процесу підготовки, документального оформлення, проведення і захисту дисертаційних досліджень здобувачами вищої освіти на навчально-науковому і науковому рівнях за рахунок асигнувань державного бюджету та з інших джерел, визначених законодавством, у тому числі внести відповідні зміни і доповнення до Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затвердженому  постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 р. № 1180.
Відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” доручити Національній Раді України з питань розвитку науки і технологій підготувати протягом першого півріччя 2019 року пропозиції щодо розробки основних засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, визначення пріоритетних напрямів розвитку  науки і техніки, передбачивши заходи зі збільшення підготовки наукових працівників та досягнення середніх по ЄС показників кількості дослідників на 1 млн. населення.
Третім питанням порядку денного виступив розгляд Комітетом стану формування регіонального замовлення на підготовку кадрів закладами професійної (професійно-технічної) освіти міста Дніпра.
Причиною, що спонукала винести розгляд питання формування регіонального замовлення на підготовку кадрів закладами професійної (професійно-технічної) освіти міста Дніпра, є порушення окремими міськими радами міст обласного значення-обласних центрів прав громадян України на доступність і безоплатність професійно-технічної освіти. Зазначені проблеми не мають локального характеру, а періодично виникають у різних містах і мають тенденцію поширюватися. Тому розв’язання цих проблем потребує політичних рішень на рівні держави.
У 2016 році фінансування професійно-технічної освіти було передано на місцеві бюджети, в тому числі на бюджети міст обласного значення-обласні центри. Відповідно, нормативними документами було встановлено поняття регіонального замовлення, оскільки його обсяги формуються на місцевому рівні.
За останніми статистичними даними із 745 закладів професійної (професійно-технічної) освіти 199 (27%) розташовані в 22 містах-обласних центрах. Решта закладів професійно-технічної освіти також переважно розташовані в містах, за невеликим виключенням закладів освіти, які мають аграрне спрямування. Для підтвердження цього можна навести такі цифри: у 2016 році крім вищевказаних 199 ще 204 заклади професійно-технічної освіти були передані на фінансування містам обласного значення (крім обласних центрів), згодом це рішення було визнано помилковим і ці заклади освіти у 2017 році були передані на фінансування з обласних бюджетів.  Тобто, на сьогодні більше половини закладів професійно-технічної освіти розташовані у великих містах обласного значення.
Разом з тим, після передачі фінансування закладів професійно-технічної освіти містам обласного значення-обласним центрам у окремих  міських рад стало формуватися бачення, що потрібно  фінансувати лише видатки на освіту членів міської громади, тобто жителів міста, і лише для потреб комунальних підприємств. Але, як правило, міських жителів у контингенті учнів закладів професійно-технічної освіти лише близько третини.
До Комітету неодноразово надходила інформація з міст Хмельницька, Чернігова, Тернополя та інших про виникнення ситуацій із запереченнями органів місцевого самоврядування  фінансування за рахунок місцевих бюджетів професійно-технічної освіти громадян з інших регіонів.
Крім того, фінансування професійно-технічної освіти окремі представники місцевої влади вважають зайвим тягарем, видатки на яку всіляко намагаються скоротити.
Такі дії органів місцевого самоврядування призводять до загострення ситуації в державі, на яку звертають увагу представники реального сектору економіки, стосовно нестачі робітничих кадрів для забезпечення розвитку економіки. Це може стати серйозною загрозою національній безпеці країни.
Найбільш гостра ситуація виникла у місті Дніпрі.
До Комітету надійшли звернення від Дорожної профспілкової організації Придніпровської залізниці, Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування України, закладів професійно-технічної освіти міста Дніпра щодо хибності, на їх думку, моделі фінансування освіти у закладах професійно-технічної освіти, які знаходяться на території міст, за рахунок бюджетів міст, що призведе у майбутньому до закриття цих закладів освіти.
За інформацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації (лист від 27.09.2018 № 31-3717/0/2-18) у квітні 2018 року із залученням представників різних структурних підрозділів облдержадміністрації, профспілок, обласної ради, об’єднань громадян, міської ради м. Дніпро, роботодавців було сформовано проект регіонального замовлення на 2018 рік на підготовку фахівців та робітничих кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що розташовані на території м. Дніпро, обсягом 2999 осіб. Проект регіонального замовлення розглянуто 24.07.2018р. на засіданні Ради професійно-технічної освіти та подано на погодження до Дніпровської міської ради.
Проте, Дніпровська міська рада наполягала на зменшенні регіонального замовлення до 1065 осіб, орієнтуючись лише на потреби комунальних підприємств міста у робітничих кадрах. При чому при розподілі вищезазначеного регіонального замовлення на підготовку кадрів 8 закладам професійно-технічної освіти із 13-и, що розташовані в місті Дніпро, зовсім не було доведено регіонального замовлення.
За результатами спільної наради департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації та департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, яка відбулася 02.08.2018 р., з метою виконання статті 53 Конституції України (право громадян на здобуття професійно-технічної освіти відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей) було досягнуто рішення щодо незначного збільшення регіонального замовлення в обсязі 1752 особи проти сформованого у квітні – в обсязі  2999 осіб, що майже вдвічі менше.
Несвоєчасне доведення обсягів регіонального замовлення стало причиною конфліктної ситуації. Вона полягає в тому, що приймальні комісії закладів освіти міста Дніпра в серпні 2018 року прийняли на навчання учнів на 301 особу більше (всього – 2051), ніж було доведено регіональним замовленням.   Міська рада запропонувала цих учнів перевести на дуальну (дистанційну) форму навчання  без додаткового фінансування або навчання за кошти роботодавців, що на сьогодні є неможливим.
Крім того, проблемою є те, що доведене регіональне замовлення на підготовку кадрів за кілька днів до початку навчального року, яке є удвічі менше від схваленого у квітні 2018 року, припало на час основних відпусток педагогічних працівників, яких позбавили роботи через зменшення набору учнів.
Разом з тим, про стійке зростання попиту на кваліфікованих робітників постійно заявляють   роботодавці. Для прикладу, нещодавно до Комітету листом від 20.12.2018 року за № 122 звернулось об’єднання організацій роботодавців Харківської області “ГРАНІТ” з тривогою, що приріст вакансій не може перекрити результати роботи по підготовці і перепідготовці осіб закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Вони пропонують у рамках реалізації заходів діючої Генеральної угоди проведення на національному рівні круглого столу сторін соціального діалогу з проблем підготовки робітничих кадрів для реального сектору економіки.
Система управління закладами професійної (професійно-технічної) освіти залишається до кінця неврегульованою, підзаконні нормативні акти мають узагальнений обтічний характер, положення яких трактуються неоднозначно.
У численних зверненнях громадян до Комітету висловлюються переконання, що професійна освіта, яка покликана забезпечувати економіку країни робітничими кадрами  – має загальнодержавне значення і її проблеми повинні вирішуватися системно, комплексно в інтеграції з іншими ланками освіти, економічними кластерами і соціальними запитами суспільства. Проблеми забезпечення поточних потреб окремого регіону кваліфікованими кадрами – це лише частина завдань системи професійної освіти.
За результатами обговорення народні депутати – члени Комітету одноголосно прийняли наступне рішення:
1. Рекомендувати Верховній Раді України:
Прискорити розгляд проектів Законів України, внесених Кабінетом Міністрів України, для подальшого врегулювання формування регіонального замовлення:
– “Про внесення змін до Закону України “Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів” (реєстр. № 8269від 13.04.2018);
– “Про внесення змін до деяких  законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів” (реєстр. № 5547 від 16.12.2016 р.)
2. Рекомендувати Комітету з питань науки і освіти:
Внести в порядку законодавчої ініціативи проект Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів за рахунок видатків, що здійснюються з обласних бюджетів”.
3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України
3.1. Прискорити внесення до Верховної Ради України проекту Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту”.
3.2. Внести зміни до методичних рекомендацій щодо формування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів, схвалених Розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 994-р, з метою його удосконалення, зокрема, щодо  порядку формування, строків та механізму  фінансування такого замовлення міськими радами міст обласного значення шляхом міжбюджетних трансфертів з міського бюджету (міста обласного значення-обласного центру) обласному бюджету.
3.3. Внести зміни до розпорядження  Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 831-р “Питання управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки” з метою приведення його у відповідність до статті 66 Закону України “Про освіту” стосовно повноваження органів місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
3.4. Розробити та впровадити методику фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти з визначенням вартості підготовки одного учня за кожною професією та рівнем кваліфікації, загального контингенту та інших впливових показників.
3.5. Розглянути необхідність визначення у бюджеті та податковій базі конкретних джерел надходжень коштів на фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
3.6. З наступного бюджетного періоду запровадити субвенцію на підготовку кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти для врегулювання проблемних питань забезпечення виконання статті 53 Конституції України щодо державної гарантії доступності і безоплатності професійно-технічної освіти.
3.7. До остаточного врегулювання системи управління закладами професійної (професійно-технічної) освіти України,  з 1 липня 2019 року на базі кількох визначених регіонів запровадити пілотний проект по поверненню управлінських функцій з рівня міста-обласного центру на обласний рівень, із забезпеченням фінансування регіонального замовлення для потреб міста з міського бюджету.
3.8. Вирішити питання щодо фінансування усіх прийнятих у 2018 році  учнів закладами професійно-технічної освіти міста Дніпра.
4. Місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування
Не допускати звуження конституційних прав громадян на професійну (професійно-технічну) освіту щодо гарантій її доступності і безоплатності

Напишіть відгук

Show Buttons
Hide Buttons